Освітні програми
Інформатика
Навчальна програма
для учнів 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
рівень стандарту
Пояснювальна записка
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години на тиждень.
Мета і завдання навчання інформатики
Метою навчання є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформатичної компетентності.
Завданнями навчання є:
· формування в учнів знань, необхідних для ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності, при вивченні інших навчальних предметів та повсякденному житті;
· формування в учнів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного виконання різноманітних завдань щодо інформаційних процесів, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства;
· формування знань правил безпеки життєдіяльності і стійких навичок дотримання зазначених правил при виконанні робіт з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій;
· формування інформаційної культури та навичок безпечної поведінки у використанні мережних технологій
· розвиток в учнів здатності самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби загального та прикладного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати відомості, використовувати електронні засоби обміну даними.
Структура навчальної програми
Навчальна програма складається з:
· пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою, а також критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;
· змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;
· характеристик умов навчання.
Рекомендації щодо викладання курсу інформатики за програмою
Система знань, умінь та навичок, яких має набути учень, що успішно пройшов навчання за цією програмою, набуті в результаті компетентності мають відповідати рівню стандарту і тому всі теми курсу повинні викладатися в загальноосвітніх навчальних закладах у обсязі, не меншому, ніж визначений програмою.
Кількість навчального часу, що відводиться на вивчення тієї чи іншої теми, може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану залежно від особливостей того чи іншого напряму й профілю навчання.
Доповнення змісту навчання здійснюється через викладання певних тем за програмами курсів за вибором. Реалізація профільного навчання під час викладання інших тем курсу може здійснюватися як шляхом розширення їх змісту, так і добору профільно-орієнтованих навчальних завдань.
Вивчення деяких тем курсу може бути поглиблено і в тому випадку, коли учні почали вивчення інформатики до 9 класу і деякі теми курсу вже успішно опанували. У цьому випадку поглиблене вивчення окремих тем також здійснюється за програмами курсів за вибором. Використовуючи програми курсів за вибором, вивчення окремих тем можна поглиблювати і в тому випадку, коли в 10–11 класах згаданих вище профілів на вивчення інформатики виділяється більше 1 години на тиждень.
Зміст усіх практичних робіт має бути підібраний так, щоб тривалість роботи за комп'ютером не перевищувала чинних санітарно-гігієнічних норм.
Методика проведення кожного уроку визначається вчителем.
Вивчення більшості тем курсу має завершуватися тематичним оцінюванням. У тому випадку, коли вивчення окремих тем заплановано протягом 2–4 навчальних годин, тематичне оцінювання рекомендується проводити за підсумками вивчення кількох тем. Форму проведення тематичного контролю знань учитель обирає самостійно: контрольні роботи, тестування, комплексні практичні роботи, захист навчальних проектів тощо, але оцінювання має бути обов'язково індивідуальним, навіть за виконання роботи у групах.
Характеристика умов навчання
Кожний урок проводиться в комп’ютерному класі. На уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером.
Робота учнів може бути організована в середовищі як пропрієтарних операційних систем, так і створених на основі ліцензій вільного поширення, з використанням як пропрієтарних, так і вільно поширюваних програмних засобів.
Перелік необхідних програмних засобів:
операційна система з графічним інтерфейсом;
програма для запису даних на оптичні носії;
програма — архіватор;
антивірусна програма;
растровий графічний редактор (на різних етапах навчання використовуються кілька різних за складністю графічних редакторів);
векторний графічний редактор;
текстовий процесор;
редактор презентацій;
програма для створення комп’ютерних публікацій;
табличний процесор;
програма для опрацювання аудіо й відеоданих і розроблення потокових презентацій;
програма для захоплення зображення з екрану (у тому числі — рухомого);
електронні словники і програми, призначені для перекладу;
веб_браузер;
навчальне середовище програмування;
середовище розроблення програм.
Для виконання навчальних проектів або проведення навчання за деякими профілями, програмне й апаратне забезпечення має бути доповнене необхідними компонентами.
Обладнання навчального приміщення (класу, кабінету) має відповідати вимогам (технічним, санітарно гігієнічним, педагогічним тощо), викладеним у «Положенні про кабінет інформатики та інформаційно_комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів» (Наказ МОН України від 20.05.2004 №407, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329) й нормативних документах, на які в ньому здійснено посилання. За умов внесення змін до «Положення про кабінет інформатики та інформаційно_комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів» та нормативних документів, на які здійснено посилання, зміст програми у частинах, пов’язаних зі змінами, має переглядатися з виконанням передбачених чинним законодавством процедур.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
У наведеній нижче таблиці вказано критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учня та відповідний бал. Слід вважати, що знання, уміння та навички учня відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному для цього рівня, та критеріям для всіх попередніх рівнів.
Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики |
---|---|---|
І.Початковий | 1 | Учень (учениця): · розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі; · знає і виконує правила безпеки життєдіяльності під час роботи з комп’ютерною технікою |
2 | Учень (учениця): · розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них | |
3 | Учень (учениця): · має фрагментарні знання незначного загального обсягу (менше половини навчального матеріалу) за відсутності сформованих умінь та навичок | |
ІІ.Середній | 4 | Учень (учениця): · має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити; · виконує елементарне навчальне завдання із допомогою вчителя; · має елементарні навички роботи на комп'ютері |
5 | Учень (учениця): · має рівень знань вищий, ніж початковий; · може з допомогою вчителя відтворити значну частину навчального матеріалу; · має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп'ютері | |
6 | Учень (учениця): · пояснює основні поняття навчального матеріалу; · може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу; · вміє за зразком виконати просте навчальне завдання; · має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері | |
ІІІ.Достатній | 7 | Учень (учениця): · вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; · може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень; · вміє виконувати навчальні завдання передбачені програмою |
8 | Учень (учениця) вміє: · аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно застосовувати його на практиці; · контролювати власну діяльність; · самостійно виправляти вказані вчителем помилки; · самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі; · використовувати довідкові системи програмних засобів | |
9 | Учень (учениця): · вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; · вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості; · самостійно знаходить і виправляє допущені помилки; · може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання; · використовує електронні засоби для пошуку потрібних відомостей | |
IV.Високий
| 10 | Знання, вміння і навички учня відповідають вимогам державної програми у повному обсязі. Учень (учениця): · володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища; · вміє самостійно знаходити додаткові відомості та використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних завдань, судження його логічні і достатньо обґрунтовані; · має сформовані навички керування інформаційними системами |
11 | Учень (учениця): · володіє узагальненими знаннями з предмета; · вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи; · вміє самостійно знаходити джерела даних і відомостей та використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності; · використовує набуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях; · вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною програмою; · має стійкі навички керування інформаційними системами | |
12 | Учень (учениця): · має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі продуктивної діяльності; · вільно опановує та використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач; · має стійкі навички керування інформаційними системами в нестандартних ситуаціях |
Розподіл навчальних годин на вивчення тем програми
10 клас (30 годин + 5 годин резервного часу)
№ розділу | Розділ навчальної програми | Години | |
1 | Текстовий процесор | 10 | |
2 | Служби Інтернету | 6 | |
2.1 | Електронна пошта | 3 | |
2.2 | Комунікації за допомогою Інтернету | 3 | |
3 | Комп’ютерні презентації | 14 | |
3.1 | Опрацювання мультимедійних даних | 5 | |
3.2 | Створення й показ слайдових презентацій | 6 | |
3.3 | Спільна робота з документами. Розробка колективного проекту з використанням комп’ютерної презентації | 3 |
11 клас (32 години + 3 години резервного часу)
4 | Моделювання. Основи алгоритмізації | 8 | |
5 | Системи опрацювання табличних даних | 11 | |
5.1 | Електронні таблиці. Табличний процесор | 5 | |
5.2 | Аналіз даних у середовищі табличного процесора | 6 | |
6 | Бази даних. Системи управління базами даних | 7 | |
7 | Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів. Сучасні сервіси Інтернету | 6 |
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
10 клас
(30 годин + 5 годин резервного навчального часу; 1 година на тиждень)
Зміст навчального матеріалу | Навчальні досягнення учнів | |
---|---|---|
1. Текстовий процесор (10 год.) Поняття про шаблон документа; створення документа за допомогою майстра. Створення нумерованих і маркованих списків. Вставлення зображень у текстовий документ і налагодження їхніх властивостей. Таблиці в текстових документах. Використання стилів, поняття про схему документа Перегляд документа в різних режимах. Автоматичне створення змісту документа. Правила стильового оформлення документів різних типів. Налагодження параметрів сторінок. Створення колонтитулів. Друкування документа. Налагодження середовища користувача текстового процесора.
Практична робота № 1. Робота з таблицями і зображеннями у текстових документах. Практична робота № 2. Використання стилів і шаблонів документів. Практична робота № 3. Автоматичне створення змісту документа. Налагодження параметрів сторінок. Створення колонтитулів. | Учень (учениця): пояснює: · правила стильового оформлення документів різних типів; · поняття шаблону документа; використовує: · різні режими перегляду документа; · майстер створення документів; · стилі символів та абзаців для форматування тексту й визначення схеми документа; · шаблони документів; · інструменти для креслення й настроювання властивостей таблиць у текстовому документі; · схему документа для перегляду його змісту та навігації ним; вміє: · створювати нумеровані й марковані списки; · імпортувати зображення в текстовий документ; · створювати в текстовому документі таблиці довільного рівня складності; · вставляти в документ зображення та настроювати їхні властивості; · налагоджувати параметри сторінок та створювати колонтитули; · створювати зміст документа в автоматичному режимі; · роздруковувати документ на принтері. | |
2. Служби Інтернету (6 год.) 2.1. Електронна пошта (3 год.) Принципи функціонування електронної пошти. Програми для роботи з електронною поштою. Робота з електронною поштою через веб-інтерфейс: реєстрування поштової скриньки, надсилання (у тому числі кільком адресатам), отримання й перенаправлення повідомлень, навігація папками, вилучення повідомлень, вкладання файлів. Етикет електронного листування.
Практична робота № 4. Електронне листування через веб-інтерфейс.
| Учень (учениця): описує: · принципи функціонування послуг електронної пошти; · елементи адреси електронної пошти; наводить приклади: · адрес електронної пошти; формулює: · правила етикету електронної переписки; вміє: · реєструвати поштову скриньку на сервері електронної пошти через веб-інтерфейс; · керувати електронними повідомленнями: складати, надсилати, отримувати, вилучати й роздруковувати повідомлення, вказувати тему повідомлення, перевіряти його правопис, надсилати повідомлення з зазначенням терміновості, відповідати на повідомлення й перенаправляти їх; · керувати вмістом папок поштової скриньки: переміщуватися папками, переміщувати повідомлення з однієї папки до іншої, відновлювати вилучені повідомлення, очищувати поштову скриньку; · копіювати й переміщувати текст як у межах повідомлення, так і з повідомлення до зовнішнього джерела і навпаки; · вкладати файли у повідомлення, вилучати вкладені файли, зберігати файли з отриманих повідомлень на комп’ютері; · створювати, редагувати й вилучати записи в адресній книзі; · оновлювати адресну книгу після отримання повідомлення; · створювати й використовувати списки розсилання. | |
2.2. Комунікації за допомогою Інтернету (3 год.) Поняття миттєвого повідомлення. Обмін миттєвими повідомленнями: принципи функціонування служби, огляд популярних програм. Реєстрація в службі обміну миттєвими повідомленнями. Створення й ведення списку контактів, надсилання текстових, графічних та відеоповідомлень. Поняття форуму та чату. Етикет інтерактивного спілкування.
Практична робота № 5. Обмін миттєвими повідомленнями.
| Учень (учениця) пояснює: · поняття миттєвого повідомлення; · принцип функціонування служби обміну миттєвими повідомленнями; · правила етикету інтерактивного спілкування; наводить приклади: · програм обміну миттєвими повідомленнями; · тематичних інтернет-форумів; уміє: · реєструватися у службі обміну миттєвими повідомленнями; · отримувати ідентифікаційний номер у програмі обміну миттєвими повідомленнями; · запускати на виконання та завершувати роботу з програмою обміну миттєвими повідомленнями; · знаходити співрозмовників і запрошувати їх до мережі обміну миттєвими повідомленнями; · керувати списком контактів; · надсилати й отримувати повідомлення; · надсилати й отримувати файли в програмі обміну миттєвими повідомленнями. | |
3. Комп’ютерні презентації (14 год.) 3.1. Опрацювання мультимедійних даних Поняття про мультимедійні дані. Формати аудіо- та відеофайлів. Мультимедійні програвачі. Засоби перетворення аудіо- та відеоформатів. Програмне забезпечення для опрацювання мультимедійних даних. Захоплення аудіо та відео, створення кліпів. Налагодження часових параметрів аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налагодження переходів між його фрагментами.
Практична робота № 6. Створення відеокліпу. | Учень (учениця) пояснює: · поняття мультимедійних даних; порівнює: · формати аудіо- та відео файлів; · режими відображення відеоряду; наводить приклади: · джерел мультимедійних даних; · засобів перетворення аудіо- та відеоформатів; вміє: · розробляти план відеокліпу; · створювати у середовищі розробки відеокліпів проекти за допомогою майстру та пусті проекти; · імпортувати у відеокліп аудіо- та відеоінформацію з зовнішніх джерел; · синхронізувати відеоряд з аудіорядом; · налагоджувати часові параметри аудіо- та відеоряду; · додавати до відеокліпу відеоефекти та налагоджувати переходи між його фрагментами. | |
3.2. Створення й показ слайдових презентацій (6 год.) Поняття презентації та комп’ютерної презентації, їх призначення. Поняття про слайдові та потокові презентації. Огляд програмних і технічних засобів, призначених для створення і демонстрації презентацій. Створення презентації за допомогою майстра автовмісту та шаблонів оформлення, створення пустої презентації, а також однієї презентації на базі іншої. Відкриття презентації та збереження її в різних форматах. Створення написів і зображень на слайдах презентації. Вставлення зображень у презентації. Принципи стильового оформлення презентацій. Основні принципи дизайну слайдів. Додавання анімаційних ефектів до об’єктів слайда. Анімаційні ефекти змінення слайдів. Додавання відеокліпів, звукових ефектів та мовного супроводу до слайдової презентації. Демонстрація презентації у різних програмних середовищах.
Практична робота № 7. Розробка слайдової презентації.
Практична робота № 8. Анімація в слайдових презентаціях. | Учень (учениця) пояснює: · поняття та призначення комп’ютерних презентацій; · правила вибору стильового оформлення слайдів презентації; · принципи дизайну слайдів презентації; порівнює: · властивості слайдових та потокових презентацій; описує: · призначення й можливості програмних засобів, призначених для створення презентацій; · спосіб застосування ефектів анімації до процесу змінення слайдів та об’єктів на слайдах; · способи показу презентацій у різних програмних середовищах; вміє: · створювати презентацію за допомогою майстра, з шаблону, на базі іншої презентації та з пустих слайдів; · розробляти структуру презентації; · добирати стильове оформлення презентації та дизайн слайдів; · додавати до слайдів текст і зображення та настроювати їх параметри; · додавати до об’єктів на слайдах анімаційні ефекти; · настроювати анімаційні ефекти змінення слайдів; · зберігати презентацію в різних форматах і відтворювати її як у середовищі програми розроблення презентацій, так і за допомогою інших засобів. | |
3.3. Спільна робота з документами. Розроблення колективного проекту (3 год.) Середовище для спільної роботи з документами. Колективне виконання завдань з опрацювання даних. Служби онлайнового документообігу. Спільна робота з онлайновими документами.
Практична робота № 9. Розроблення колективного проекту. | Учень (учениця) описує: · стратегію організації колективної роботи над завданням з опрацювання даних; · правила опрацювання даних у середовищі для спільної роботи з документами; уміє: · публікувати документ у середовищі для спільної роботи з документами, змінювати такий документ і керувати правами доступу до нього; · працювати у колективі з 3–4 учнів над розв’язуванням спільної задачі з опрацювання даних; · використовувати комп’ютерні засоби інтерактивного спілкування й обміну даними для організації та виконання колективної роботи. |
|
11 клас
(32 години + 3 години резервного навчального часу; 1 година на тиждень)
4. Моделювання. Основи алгоритмізації (8 год.) Поняття об'єкта і моделі. Типи моделей. Моделювання як метод дослідження об’єктів. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритму. Виконавець алгоритму. Система команд виконавця алгоритму. Базові структури алгоритмів: слідування, розгалуження, повторення. Вхідні дані та результати, їх взаємозв’язок. Графічне подання алгоритмів. Етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера. Складання і описання алгоритмів. Поняття про мови програмування.
Практична робота № 1. Побудова інформаційної моделі
Практична робота № 2. Створення та виконання алгоритмів | Учень (учениця) описує: · поняття моделі, об’єкта, предметної області; · типи моделей, їх характеристики; · поняття алгоритму; · властивості алгоритмів; · форми подання алгоритму; · базові структури алгоритмів та їх особливості; · порядок описання алгоритмів; називає: · призначення графічних позначень елементів алгоритмів; пояснює: · етапи розв’язування задачі за допомогою комп’ютера; · поняття програми; має уявлення: § про мови програмування; використовує: · графічні позначення для опису алгоритмів; · різні форми подання алгоритмів; уміє: · будувати інформаційну модель задачі; · аналізувати алгоритм розв’язування задачі; · будувати графічні схеми найпростіших алгоритмів; · формально виконувати алгоритми. |
5. Системи опрацювання табличних даних (11 год.) 5.1. Електронні таблиці. Табличний процесор (5 год.) Поняття електронної таблиці. Засоби опрацювання електронних таблиць. Запуск на виконання табличного процесора, відкриття й збереження документа. Огляд інтерфейсу табличного процесора. Основні об'єкти: книги, аркуші, рядки, стовпці, комірки. Навігація аркушем і книгою; виокремлення об'єктів електронної таблиці. Введення даних до комірок і редагування їх вмісту. Копіювання, переміщення й вилучення даних. Автозаповнення. Типи даних і формати їх подання. Форматування даних, комірок і діапазонів комірок. Використання формул. Абсолютні, відносні та мішані посилання на комірки і діапазони комірок. Посилання на комірки інших аркушів та інших книг. Копіювання формул та модифікація посилань під час копіювання. Створення та настроювання діаграм, вибір типу діаграми.
Практична робота № 3. Уведення даних і форматування таблиць у середовищі табличного процесора
Практична робота № 4. Використання формул в електронних таблицях
Практична робота № 5. Побудова діаграм | Учень (учениця) описує: · поняття електронної книги, аркушу, рядка, стовпця, клітинки, діапазону комірок; · способи навігації аркушем і книгою; · типи і формати подання даних: числовий, грошовий, текстовий, формат дати та часу; · способи введення даних різних форматів; · види помилок під час уведення даних і формул та способи їх усунення; · призначення основних панелей інструментів табличного процесора та елементів керування; · критерії добору типу діаграми для найкращого відображення даних; пояснює: · необхідність правильного добору і визначення форматів подання даних; · правила запису абсолютних, відносних та мішаних посилань на комірки та діапазони комірок; · правила запису формул; · правила перетворення абсолютних, відносних та мішаних посилань під час копіювання формул; використовує: · автозаповнення комірок для прискорення введення даних; вміє: · здійснювати навігацію аркушем і книгою; · вводити дані і формули у комірки та редагувати їх вміст; · виокремлювати діапазони комірок із заданими адресами; · форматувати дані, комірки та діапазони комірок; · копіювати, переміщувати й видаляти вміст комірок і діапазонів комірок; · записувати абсолютні, відносні та змішані посилання на комірок і діапазони комірок; · добирати тип діаграми для найкращого відображення даних; · змінювати тип діаграми; · уміє будувати, редагувати та форматувати діаграми. |
5.2. Аналіз даних у середовищі табличного процесора (6 год.) Призначення й використання основних математичних, статистичних і логічних функцій табличного процесора. Сортування й фільтрація даних у таблицях. Умовне форматування.
Практична робота № 6. Аналіз даних за допомогою функцій табличного процесора
Практична робота № 7. Сортування та фільтрація даних | Учень (учениця) описує: · мету та способи фільтрації даних у таблицях; · призначення умовного форматування даних; · алгоритмічну конструкцію розгалуження; наводить приклади: · математичних, статистичних і логічних функцій табличного процесора; уміє: · сортувати дані в таблицях за значеннями одного чи кількох полів; · виконувати умовне форматування даних; · застосовувати основні математичні, статистичні і логічні функції для аналізу й опрацювання даних; використовує: · автофільтри для вибору даних з таблиць за простими критеріями. |
6. Бази даних. Системи управління базами даних (7 год.) Поняття, призначення, класифікація баз даних. Поняття таблиці, поля, запису. Основні етапи роботи з базами даних у середовищі системи управління базами даних. Інтерфейс для введення і відображення даних в БД. Створення в базі даних таблиць. Визначення властивостей полів. Надання значень властивостям полів. Зв’язки між таблицями в базі даних, їхні різновиди. Вибір типу зв’язку. Створення зв’язків різних типів. Поняття цілісності даних. Поняття запиту до реляційної бази даних. Автоматизоване створення запитів.
Практична робота №8. Робота з готовою базою даних. Введення та отримання даних.
Практична робота №9. Створення бази даних з кількома зв’язаними таблицями.
Практична робота №10. Створення запитів у базі даних.
| Учень (учениця): має уявлення про: · особливості реляційних, мережевих, ієрархічних та об’єктно-орієнтованих баз даних; пояснює: · поняття бази даних; · поняття таблиці, поля, запису; · поняття ключа; · призначення запиту; · призначення систем управління базами даних; · поняття цілісності даних; · порядок створення зв’язків різної множинності між таблицями; класифікує: · зв’язки між таблицями реляційної БД за множинністю; називає: · типи даних, що використовуються в певному середовищі СУБД; наводить приклади: · реляційних СУБД; вміє: · створювати таблиці в середовищі реляційної СУБД; · створювати ключі та надавати інші властивості полям таблиць; · добирати типи зв’язків між таблицями; · створювати зв’язки між таблицями СУБД з підтримкою обмежень цілісності; · вводити дані в таблиці, дотримуючись обмежень, що накладаються структурою бази даних; · сортувати дані в таблицях бази за одним чи кількома полями; · застосовувати засоби пошуку даних в одній таблиці; · фільтрувати дані в таблицях; · знаходити в базі дані за певними критеріями відбору, створюючи прості вибіркові запити в автоматизованому режимі; · редагувати таблиці, запити й дані в таблицях. |
7. Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів. Сучасні сервіси Інтернету (4 год.) Структура веб-сайтів, різновиди веб-сайтів. Різновиди веб-сторінок. Поняття про системи керування вмістом сайту. Поняття хостингу. Основи веб-дизайну. Поняття про засоби автоматизованого розроблення веб-сайтів, редактор веб-сайтів з графічним інтерфейсом. Етапи створення веб-сайтів. Огляд сервісів Веб 2.0. Автоматизоване створення статичної веб-сторінки, вибір її типу й оформлення. Веб-спільноти. Вікі технології. Поняття блогу, різновиди блогів. Створення й оформлення блогу, публікація повідомлень та настроювання його параметрів.
Практична робота № 11. Автоматизоване створення веб-сайту. | Учень (учениця) пояснює: · поняття та особливості сайтів різних типів: статичних веб-сайтів, веб-спільнот, інтернет-магазинів, порталів, блогів; · відмінності між веб-сторінками типу візитівки, веб-каталогу, форуму, чату, сторінкою розділу веб-сайту; · поняття блогу; · дизайн та правила оформлення веб-сторінок; · поняття хостингу; · призначення та типи сервісів Веб 2.0; · призначення та особливості функціонування веб-спільнот; описує: · процес створення веб-сайтів; · процес створення блогу й публікації повідомлень; · формати зображень, відео- та аудіокліпів, що публікуються на веб-сторінках; уміє: · створювати статичні веб-сторінки різних типів, добирати їх оформлення; · створювати вміст веб-сайту й оновлювати його. |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІНФОРМАТИКА
5–9 класи
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів[1]
Навчальну програму з інформатики підготовлено у 2015–2016 рр. робочою групою у складі:М.І. Жалдак (завідувач кафедри теоретичних основ інформатики Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, голова робочої групи), Ю.В. Горошко (завідувач кафедри інформатики і обчислювальної техніки Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, доктор педагогічних наук, доцент), О.В. Коршунова (завідувач сектору цифрової грамотності відділу неформальної та інформальної освіти для дорослих Інституту модернізації змісту освіти), Б.В. Кудренко (головний спеціаліст Міністерства освіти і науки України), Н.В. Морзе (проректор з інформатизації навчально-наукової та управлінської діяльності Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України), Є.В. Мотурнак (завідувач лабораторії навчально-виховного комплексу-ліцею № 100 м. Дніпра, заслужений вчитель України), Т.В. Нанаєва (директор з корпоративних справ INTEL в Україні та СНД), Г.О. Проценко (перший заступник начальника управлiння освiти Печерської районної в мiстi Києвi державної адмiнiстрації, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, кандидат педагогiчних наук), Й.Я. Ривкінд (вчитель інформатики ліцею № 38 імені Молчанова м. Києва, заслужений вчитель України), В.В. Шакотько (заступник директора Кременчуцького педагогічного училища імені А. С. Макаренка Полтавської області, викладач-методист), І.О. Завадський (доцент кафедри математичної інформатики факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат фіз.-мат. наук), В.В. Лапінський (провідний науковий співробітник відділу математичної та інформативної освіти Інституту педагогіки НАПН України),
А.В. Паньков (старший науковий співробітник сектору змісту підручників та навчальних матеріалів відділу загальної середньої освіти та підготовки вчителів Інституту модернізації змісту освіти).
Склад робочої групи з оновлення навчальної програми з інформатики для учнів
5–9 класів (2017 рік):І.О. Завадський (доцент кафедри математичної інформатики факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова групи, кандидат фіз.-мат. наук), О.В. Пасічник (учитель інформатики НВК «Школа-гімназія «Сихівська» м. Львова, керівник проектів та програм Українського католицького університету), Н.А. Саражинська (учитель інформатики Білоцерківської спеціалізованої школи І–ІІІ ст. №12), О.О. Богатирьов (доцент кафедри прикладної математики та інформатики Черкаського національного університету ім.
Б. Хмельницького, кандидат фіз.-мат. наук), С.М. Бондаренко (учитель інформатики Прилуцької ЗОШ І–ІІІ ст. №7), Л. В. Булигіна (учитель інформатики Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ»), Г.Ю. Громко (учитель інформатики Нечаївської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. ім. Ю.І. Яновського), О.Б. Коротка (учитель інформатики Запорізького колегіуму «Елінт», учитель-методист), Б.В. Кудренко (головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України),
В.В. Лапінський (провідний науковий співробітник відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидат фіз.-мат. наук, доцент), Л.В. Палюшок (завідувач кабінету інформаційних технологій Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти), Л.М. Федор (учитель інформатики Чернівецької гімназії №5).
Пояснювальна записка
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань інформатичної освіти:
● визначати й формулювати у різноманітних життєвих ситуаціях задачі, для розв’язання яких можна залучити цифрові пристрої та інформаційні технології;
● знаходити, подавати, перетворювати, аналізувати, узагальнювати та систематизувати дані, необхідні для розв’язання життєвих задач;
● застосовувати алгоритмічний та системний підходи, створювати та аналізувати інформаційні моделі для ефективного розв’язання задач, що постають у житті, навчальній та професійній діяльності;
● вільно, відповідально й безпечно використовувати сучасні інформаційні технології та цифрові пристрої, а також самостійно опановувати нові;
● створювати інформаційні продукти, працюючи індивідуально абовкоманді;
● критично оцінювати інформацію та її вплив на людину і суспільство, переваги та ризики використання ІТ для себе, суспільства й довкілля;
● усвідомлювати етичні, суспільні, культурні та правові норми й дотримуватися їх під час роботи з інформацією та використання інформаційних технологій.
В основу навчального курсу «Інформатика» для 5–9 класів покладено розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає формування предметних та ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок. Предметні компетентності формуються завдяки виконанню перелічених вище завдань. Роль курсу інформатики у формуванні ключових компетентностей відображено в табл. 1.
Таблиця 1. Ключові компетентності в курсі інформатики
|
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 | Спілкування державною | Уміння: створювати інформаційні продукти та грамотно і безпечно комунікувати з використанням сучасних технологій державною (і рідною у разі відмінності) мовою; висловлюватись та спілкуватися на тему сучасних інформаційних технологій з використанням відповідної термінології. Ставлення: усвідомлення комунікаційної ролі ІТ; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на ІТ-тематику; надавання переваги використанню програмних засобів та ресурсів з інтерфейсом державною (і рідною у разі відмінності) мовами |
2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: використовувати програмні засоби та ресурси з інтерфейсом іноземними мовами; використовувати програмні засоби для перекладу текстів та тлумачення іноземних слів; оперувати базовою міжнародною ІТ-термінологією. Ставлення: усвідомлення ролі ІТ в інтерперсональній комунікації у глобальному контексті; розуміння необхідності володіння іноземними мовами для онлайн-навчання й активного залучення до європейської та глобальної спільнот, усвідомлення своєї причетності до них |
3 | Математична компетентність | Уміння: розуміти, використовувати та створювати математичні моделі об’єктів та процесів для розв’язування задач із різних предметних галузей засобами інформаційних технологій. Ставлення: усвідомлення ролі математики як однієї з основ ІТ |
4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: застосовувати логічне, алгоритмічне, структурне та системне мислення для розв’язування життєвих проблемних ситуацій; планувати та проводити навчальні дослідження та комп’ютерні експерименти в галузі природничих наук і технологій; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення міждисциплінарного значення інформатики; усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях |
5 | Інформаційно- | Розкривається у змісті предмета |
6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: організовувати свою діяльність з використанням програмних засобів для планування та структурування роботи, а також співпраці з членами соціуму; самостійно опановувати нові технології та засоби діяльності. Ставлення: виявлення допитливості, наполегливості, впевненості, вміння мотивувати себе до навчальної діяльності, долати перешкоди як ключові чинники успіху навчально-пізнавального процесу інформатики; усвідомлення необхідності та принципів навчання протягом усього життя; усвідомлення відповідальності за власне навчання |
7 | Ініціативність і підприємливість | Розкривається через наскрізну змістову лінію |
8 | Соціальна та громадянська компетентності | Розкривається через наскрізну змістову лінію |
9 | Обізнаність та самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії у віртуальному просторі; враховувати художньо-естетичну складову при створенні інформаційних продуктів (сайтів, малюнків, текстів тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному інформаційному суспільстві; усвідомлення впливу інформатики та інформаційних технологій на людську культуру та розвиток суспільства |
10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Розкривається через наскрізну змістову лінію |
Завдяки розвивальному компоненту курс інформатики має розвивати в учнів аналітичне, синтетичне, логічне й критичне мислення, творчі здібності, естетичний смак, толерантність та повагу до чужого інтелектуального продукту, здатність аналізувати різноманітні процеси та явища й з’ясовувати їхні причинно-наслідкові та структурні зв’язки. Хоча розвиток зазначених здатностей і мисленнєвих навичок не є винятково завданням навчання інформатики, а відбувається не меншою мірою під час вивчення інших навчальних предметів, саме в процесі навчання інформатики закладаються основи таких умінь:
● визначати послідовність дій, які необхідно виконати для розв’язування певних задач, тобто розробляти алгоритми;
● подавати алгоритми в певному формальному вигляді та виконувати їх;
● використовувати алгоритмічні структури;
● застосовувати алгоритми для опрацювання різнотипних повідомлень;
● добирати якомога ефективніший алгоритм розв’язування задачі
(на зазначених уміннях базується алгоритмічне мислення);
● визначати параметри об'єктів та їх можливі значення;
● класифікувати явища та об'єкти;
● знаходити структурні зв'язки між класами об'єктів, класифікувати знайдені зв’язки;
● подавати дані в табличному та графічному вигляді, інтерпретувати дані, подані графічно;
● формулювати задачі з опрацювання структур даних і формалізувати їх з метою подальшого автоматизованого розв’язування з використанням ІКТ-засобів(зазначені вміння є основою структурного мислення).
Структура курсу
Курс «Інформатика» розрахований на 245 годин і вивчається в межах інваріантної частини навчального плану (табл. 2).
Таблиця 2. Розподіл годин на вивчення курсу інформатики за класами
Клас | Кількість годин на тиждень | Загальна кількість годин |
5 клас | 1 | 35 |
6 клас | 1 | 35 |
7 клас | 1 | 35 |
8 клас | 2 | 70 |
9 клас | 2 | 70 |
Усього | 245 |
Зміст навчального предмета «Інформатика» містить фундаментальну складову, що реалізується шляхом вивчення основ науки «Інформатика», має прикладну спрямованість, яка реалізується в процесі виконання учнями практичних завдань з використанням комп’ютера у формі, яку добирає вчитель: вправ, практичних, контрольних чи тематичних робіт, розв’язування компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів тощо, а також застосування інших організаційних форм діяльності учнів й інноваційних методів навчання.
Курс «Інформатика» вибудовується за такими предметними змістовими лініями:
● інформація, інформаційні процеси, системи, технології;
● комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних;
● телекомунікаційні технології;
● інформаційні технології створення й опрацювання інформаційних об’єктів;
● моделювання, алгоритмізація й програмування.
З метою дотримання принципів науковості і доступності програмою передбачено послідовне ускладнення навчального матеріалу кожної з названих вище змістових ліній та умовне виокремлення двох змістових рівнів.
Перший рівень (5–7 класи) – продовження розпочатого в початковій школі ознайомлення з базовими поняттями курсу (табл. 3). На цьому рівні не ставиться завдання глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті навичок їх практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості навчання. З метою врахування вікових особливостей учнів допускається використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для підтримки вивчення розділу «Алгоритми і програми».
Таблиця 3. Розділи курсу в 5–7 класах
5 клас | 6 клас | 7 клас |
● Інформаційні процеси та системи ● Мережеві технології та Інтернет ● Опрацювання текстових даних ● Алгоритми та програми | ● Комп’ютерні презентації ● Комп’ютерна графіка ● Алгоритми та програми | ● Служби Інтернету ● Опрацювання табличних даних ● Алгоритми та програми |
Другий рівень (8–9 класи) — повноцінне формування ключових та предметних ІТ-компетентностей (табл. 4). На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття вищезазначених компетентностей. Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні, програмні засоби та середовища.
Таблиця 4. Розділи курсу у 8–9 класах
8 клас | 9 клас |
● Кодування даних та апаратне забезпечення ● Опрацювання текстових даних ● Створення та публікація ● Опрацювання мультимедійних об’єктів ● Алгоритми та програми | ● Програмне забезпечення та інформаційна безпека ● 3D-графіка ● Опрацювання табличних даних ● Бази даних. Системи керування базами даних ● Алгоритми та програми |
Очікувані результати навчання вказано у змістовому розділі програми для кожної теми курсу в кожному класі. Час, що необхідний для досягнення цих результатів, визначається вчителем залежно від рівня попередньої підготовки учнів, обраної методики навчання, наявного обладнання тощо. Однак на опанування тем змістової лінії «Моделювання, алгоритмізація та програмування» має приділятися не менше 40% навчального часу в 5–8 класах і не менше 30% у 9 класі.За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними.
Наскрізні змістові лінії
Наскрізні змістові лінії є соціально значущими надпредметними темами, які допомагають формувати в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Вони є засобом інтеграції ключових і предметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Відображення наскрізних змістових ліній у курсі інформатики показано в табл. 5.
Таблиця 5. Наскрізні змістові лінії в курсі інформатики
Наскрізна лінія | 5–7 класи | 8–9 класи |
Екологічна безпека та сталий розвиток | Розуміння інноваційного потенціалу ІТ як ключового фактору суспільного розвитку. Знання обов’язків щодо утилізації технологічних пристроїв та її значення у збереженні довкілля | Проведення досліджень та розв’язання проектних задач на тему охорони довкілля з використанням засобів обробки текстової, табличної та графічної інформації. Уміння оцінювати та опановувати нові технології як засіб саморозвитку. Створення персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання протягом життя, саморозвитку та самореалізації себе як члена соціуму
|
Грома- | Виховання поваги до прав і свобод, зокрема свободи слова й конфіденційності особистості та даних в Інтернеті. Створення інформаційних продуктів громадянської та патріотичної тематики. Використання легального програмного забезпечення та контенту. Виховання відповідального ставлення і громадянської позиції щодо дотримання норм ліцензування програмного забезпечення та авторських прав | Формування здатності вести дискусію та відстоювати свою позицію щодо актуальних питань функціонування громадянського суспільства, пов’язаних зі сферою ІТ, наприклад, про рівний доступ та цифрову нерівність, віртуальний світ, штучний інтелект, ІТ-юриспруденцію, авторське право на інформаційний продукт, кібербезпеку. Знання й дотримання законів щодо захисту даних, усвідомлення відповідальності за їх порушення |
Здоров'я і безпека | Дотримання правил безпеки життєдіяльності під час роботи | Навчання плануванню власного часу, діяльність і відпочинок з використанням інформаційних технологій. Формування ставлення до проблем та наслідків комп'ютерної залежності, уміння її уникати та мінімізувати негативний вплив комп’ютерних технологій на власне здоров’я. Уміння захищати себе і комп’ютерні пристрої від ІТ-загроз. Навчання методам захисту власних інформаційних продуктів, наприклад через використання сеансів користувача, надійних паролів тощо |
Підприєм- | Використання інструментів планування та спільної роботи, робота в команді. Розвиток уміння визначати всі можливі варіанти розв’язання проблеми та перевіряти результати | Здатність генерувати та реалізовувати ідеї з використанням ІТ. Знання основ підприємництва в ІТ-сфері. Розуміння ролі інтернет-технологій як засобу маркетингу та підприємницької діяльності. Використання електронних таблиць для фінансових розрахунків |
Характеристика умов навчання
Відповідно до чинних нормативних документів, кожний урок проводиться в комп’ютерному класі. На кожному уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з Наказом МОН України №128 від 20.02.2002 р.
Умови навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового матеріалу та відповідати вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу.
Програмою не обмежується використання вчителем різних видів апаратного та програмного забезпечення за умови відповідності його вимогам даної Програми.
Для успішного виконання вимог Програми рекомендовано підключення комп’ютерного класу до швидкісного Інтернету.
Очікувані результати навчання та зміст навчального матеріалу
5 клас
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів | Зміст навчального матеріалу |
Інформаційні процеси та системи | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює поняття інформації та інформаційної системи. Наводить приклади даних і повідомлень. Наводить приклади інформаційних процесів. Називає складові комп'ютера та їх призначення. Пояснює поняття операційної системи. Наводить приклади комп'ютерних програм
Діяльнісна складова Розпізнає різновиди інформаційних процесів. Розрізняє типи комп'ютерів. Дотримується правил безпеки життєдіяльності під час роботи з комп'ютерним пристроями. Уміє виконувати основні операції над файлами та папками
Ціннісна складова Усвідомлює взаємозв’язок між апаратною та програмною складовими інформаційної системи. Усвідомлює наслідки впливу комп’ютерних пристроїв на здоров’я. Має уявлення про роль інформаційних технологій у житті людини та розвитку суспільства | Інформація, дані, повідомлення. Інформаційні процеси та системи. Роль інформаційних технологій у житті сучасної людини.
Апаратна і програмна складові інформаційної системи.
Комп'ютер як пристрій опрацювання даних. Різновиди комп'ютерів.
Складові комп’ютерів та їхнє призначення.
Операційна система та її інтерфейс.
Файли, папки та операції над ними.
Безпека життєдіяльності при роботі з комп'ютером
|
Мережеві технології та Інтернет | |
Учень/учениця Знаннєва складова Розуміє поняття комп'ютерної мережі. Пояснює відмінність між глобальною та локальною комп'ютерними мережами. Наводить приклади пошукових систем. Наводить приклади навчальних веб-ресурсів.
Діяльнісна складова Використовує мережеві папки для обміну файлами та їх зберігання. Дотримується правил безпеки під час використання Інтернету.
Шукає, завантажує та зберігає дані, отримані із Всесвітньої мережі.
Ціннісна складова Усвідомлює необхідність дотримання авторського права. Критично оцінює відомості, отримані з мережі Інтернет | Комп’ютерні мережі. Локальна мережа. Використання мережевих папок.
Пошук інформації в Інтернеті.
Безпечне користування Інтернетом.
Завантаження даних з Інтернету. Авторське право.
Критичне оцінювання інформації, отриманої з Інтернету.
Використання мережі Інтернет для навчання |
Опрацювання текстових даних | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює поняття об’єкта та властивостей об’єкта. Називає основні об'єкти текстового документа. Називає властивості символів, абзаців, сторінок, зображень і таблиць.
Діяльнісна складова Уміє редагувати та форматувати об'єкти текстових документів. Додає зображення з файлів та налаштовує їхні параметри. Додає таблиційоднорівневі списки, редагує та форматує їх. Налаштовує параметри сторінки (розмір, орієнтацію, поля). Готує документ до друку
Ціннісна складова Усвідомлює роль електронного документообігу у сучасному суспільстві. Оцінює якість форматування текстового документа. | Об’єкти та їхні властивості. Дії над об’єктами. Основні об'єкти текстового документа.
Програмне забезпечення для опрацювання текстів.
Введення, редагування та форматування символів і абзаців.
Додавання зображень із файлу та їх форматування.
Додавання, редагування та форматування таблиць.
Однорівневі списки.
Сторінки документа та їх форматування.
Підготовка документа до друку. Друк документа |
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Родинні фінанси». 5 клас, Тема 8 «Гроші в житті родини», с.58. Робочий зошит «Родинні фінанси». 5 клас, Тема 8 «Гроші в житті родини», с.29.
Підручник «Фінансово-грамотний споживач». 6 клас, вступ. Віртуальна екскурсія в «Музей грошей Національного банку України», с.5, с.15. Робочий зошит «Фінансово-грамотний споживач», 6 клас, вступ. Віртуальна екскурсія в «Музей грошей Національного банку України», с. 4, с. 7.
Підручник «Фінансово-грамотний споживач». 6 клас,тема 5 «Купівля товарів в мережі Інтернет», с.61. Робочий зошит «Фінансово-грамотний споживач». 6 клас, тема 5 «Купівля товарів в мережі Інтернет», с. 23 | |
Алгоритми та програми | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює поняття алгоритму та програми. Наводить приклади виконавців та команд, які вони виконують. Пояснює сутність алгоритмічних структур.
Діяльнісна складова Складає прості алгоритми. Розрізняє алгоритмічні структури. Використовує середовище для опису та виконання алгоритмів. Обирає алгоритмічні структури для розв'язування поставленої задачі. За необхідностікоригує алгоритми. Виконує алгоритми, подані у формальному вигляді
Ціннісна складова Усвідомлює значущість алгоритмів у житті. Робить висновки про відповідність результату виконання алгоритму поставленій задачі | Виконавці алгоритмів та їхні системи команд.
Способи опису алгоритму. Програма.
Середовище опису й виконання алгоритмів.
Лінійні алгоритми.
Алгоритми з розгалуженнями.
Алгоритми з повтореннями
|
6 клас
Комп’ютерна графіка | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює поняття комп’ютерної графіки. Порівнює особливості кодування растрових і векторних зображень. Пояснює призначення растрових і векторних графічних редакторів. Наводить прикладиформатіввекторної та растрової графіки. Пояснює, як змінюються властивості об’єктів після їх групування і розгруповування
Діяльнісна складова Створює та редагує векторні та растрові зображення. Змінює формат іналаштовує параметри зображення для його використання з певною метою. Групує та розгруповує, обертає, вирівнює та масштабує об’єкти на зображенні. Використовує шари для створення зображень. Налаштовує інструменти та середовище графічного редактора під час створення зображення
Ціннісна складова Обґрунтовує вибір способу подання зображення для різних потреб | Поняття комп’ютерної графіки.
Растрові та векторні зображення, їхні властивості. Формати файлів растрових і векторних зображень. Налаштування параметрів та перетворення формату готового зображення.
Особливості побудови й опрацювання векторних зображень.Побудова зображення з графічних примітивів.
Операції над об’єктами та групами об’єктів.
Багатошарові зображення, розміщення об’єктів у шарах.
Додавання тексту до графічних зображень та його форматування
|
Комп’ютерні презентації | |
Учень/учениця Знаннєва складова Називає апаратне й програмне забезпечення, необхідне для створення й перегляду комп’ютерних презентацій. Наводить приклади об’єктів презентації, їх властивостей і типів слайдів. Називає етапи створення презентації і правила компонування її об’єктів. Знає принципи естетичного оформлення слайдів
Діяльнісна складова Створює презентацію та налаштовує її показ. Використовуєгіперпосилання, ефекти зміни слайдів та анімації. Планує представлення презентації та виступає з нею перед аудиторією
Ціннісна складова Обґрунтовує доцільність використання презентацій у своїй навчальній діяльності та повсякденному житті. Оцінює якість презентації та дотримання вимог до її оформлення | Програмне забезпечення для створення й відтворення комп’ютерних презентацій.
Етапи створення презентації та вимоги до її оформлення.
Об’єкти презентації та засоби керування її демонстрацією. Типи слайдів.
Налаштування показу презентацій.
Ефекти анімації, рух об’єктів в презентаціях.
Ефекти зміни слайдів.
Планування представлення презентації та виступ перед аудиторією. |
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Фінансово-грамотний споживач». 6 клас. Розділ І. Практична робота №1 «Створення реклами власного товару чи послуги», с.78 Робочий зошит «Фінансово-грамотний споживач». 6 клас. Розділ І. Практична робота №1 «Створення реклами власного товару чи послуги», с.30 | |
Алгоритми та програми | |
Учень/учениця Знаннєва складова Знає і розуміє поняття об’єктав програмуванні.Наводить приклади властивостейоб’єктів та їх значень. Пояснює поняття події та наводить приклади подій та їх опрацювання. Знає і розуміє поняття вкладених алгоритмічних структур, наводить приклади їх застосування
Діяльнісна складова Розкладає задачу на підзадачі і розв’язує їх (здійснює декомпозицію задачі). Додає об’єкти до програмного проекту. Уміє змінювати значення властивостей об’єктів, у тому числі програмно. Уміє перевіряти результат виконання програми на відповідність умові задачі. Програмує опрацювання подій. Застосовує вкладені алгоритмічні структури повторення та розгалуження
Ціннісна складова Усвідомлює доцільність застосування подійного програмування для розв’язання конкретної задачі. Обґрунтовує необхідність застосування вкладених алгоритмічних структур.
| Поняття про об’єкт у програмуванні. Властивості об’єкта. Створення програмних об’єктів.
Поняття події. Види подій. Програмне опрацювання події.
Змінювання значень властивостей об’єкта в програмі.
Вкладені алгоритмічні структури повторення та розгалуження.
Розв’язання задачі методом поділу на підзадачі
|
7 клас
Служби Інтернету | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює принципи функціонування служб електронної пошти та спільного доступу, поняття хмарних сервісів. Пояснює небезпеки, пов’язані з використанням електронної пошти. Пояснює основні принципи функціонування Інтернету речей, поняття кінцевого пристрою, проміжного мережевого пристрою, середовища передавання даних, датчикав пристрої, контролера
Діяльнісна складова Створює поштову скриньку та використовує її. Створюєівикористовує списки розсилки. Уміє працювати в команді й організовувати спільну роботу в онлайн-середовищах. Використовує онлайнові перекладачі
Ціннісна складова Усвідомлює переваги та недоліки електронної пошти як засобу спілкування. Дотримується принципів електронного етикету та безпечного користування електронною поштою. Усвідомлює цінність персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання та саморозвитку. Усвідомлює значення Інтернету речей у житті людини | Поштові служби Інтернету. Створення електронної скриньки. Надсилання, отримання, перенаправлення повідомлень. Пересилання файлів. Використання адресної книги та списків розсилки.
Етикет електронного листування. Правила безпечного користування електронною скринькою. Основні ознаки спаму й фішингу.
Використання інтернет-ресурсів для спільної роботи. Рівні та способи доступу до ресурсів.
Зберігання даних та колективна робота з документами в Інтернеті; керування спільним доступом до них. Хмарні сервіси.
Онлайнові перекладачі.
Інтернет речей |
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Фінансово-грамотний споживач».6 клас. Розділ І «Практика споживання» с.21 Робочий зошит «Фінансово-грамотний споживач».6 клас. Розділ І «Практика споживання», с.9 | |
Опрацювання табличних даних | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює призначення електронних таблиць, зокрема як засобу моделювання. Знає принципи адресації клітинок і діапазонів. Називає основні типи даних та пояснює їхнє призначення. Називаєіпояснює призначення основних об’єктів ЕТ. Пояснює поняття моделі
Діяльнісна складова Застосовує засоби опрацювання електронних таблиць для розв’язання навчальних і життєвих задач. Аналізує умову задачі, виокремлює зв’язки між величинами. Реалізує математичні моделі засобами електронних таблиць. Використовує формули в електронних таблицях. Редагує і форматує електронні таблиці. Застосовує засоби автозаповнення й автозавершення для прискорення введення даних
Ціннісна складова Розпізнає задачі, для яких доцільно використовувати електронні таблиці. Робить висновки на основі аналізу даних в електронних таблицях | Поняття електронної таблиці. Табличні процесори, їх призначення. Середовище табличного процесора.
Об’єкти електронних таблиць — аркуш, клітинка, діапазон клітинок.
Типи даних: числові, грошові, дати, текст, відсотки. Введення, редагування й форматування даних основних типів.
Адресація. Формули.
Редагування та форматування електронних таблиць.
Копіювання та переміщення клітинок і діапазонів, зокрема тих, що містять формули.
Автозаповнення та автозавершення.
Моделі. Етапи побудови моделей. Реалізація математичних моделей
|
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Прикладні фінанси». 8 клас Тема 6. «Можливості вибору виду діяльності для молодої людини» Проект «Більше навчаєшся – більше заробляєш», с.52 Робочий зошит «Прикладні фінанси». 8 клас Тема 6. «Можливості вибору виду діяльності для молодої людини» Проект «Більше навчаєшся – більше заробляєш», с.35 Підручник «Прикладні фінанси». 8 клас Тема 8. «Із скарбнички — на банківську картку». Практична робота «Обираємо вигідний варіант банківського вкладу», с.78 Робочий зошит «Прикладні фінанси». 8 клас Тема 8. ««Із скарбнички — на банківську картку». Практична робота «Обираємо вигідний варіант банківського вкладу», с. 48, с.52
| |
Алгоритми та програми | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює поняття величини, змінної та операції присвоювання. Знає базові алгоритми роботи зі змінними: обмін значеннями, визначення найбільшого й найменшого з двох значень
Діяльнісна складова Використовує різні алгоритмічні структури та змінні для розв’язання навчальних і життєвих задач. Застосовує засоби програмування для побудови моделей
Ціннісна складова Усвідомлює роль програмування та моделювання для розв’язання навчальних і життєвих задач | Величини. Змінні. Вказівка присвоювання.
Створення алгоритмів і програм з використанням змінних і різних алгоритмічних структур: лінійних, розгалужень і повторень.
Опис моделей у середовищі програмування
|
8 клас
Кодування даних та апаратне забезпечення | ||
Учень/учениця Знаннєва складова Розуміє поняття двійкового коду, називаєодиниці вимірювання його довжини та пояснює їх співвідношення. Описує загальний принцип побудови таблиці кодів символів. Пояснюєдеякі принципи кодування графічних даних. Має уявлення про взаємодію складових обчислювальних пристроїв, описує їхні основні характеристики. Наводить приклади застосування сучасних пристроїв у різних галузях. Описує процес обробки даних комп’ютерними пристроями
Діяльнісна складова Уміє кодувати і декодувати повідомлення за певними правилами. Визначає характеристики складових персонального комп’ютера залежно від його призначення
Ціннісна складова Усвідомлює зв’язок між інформаційними технологіями та потребами й етапами розвитку людського суспільства
| Опрацювання даних як інформаційний процес.
Кодування та декодування повідомлень. Двійкове кодування. Одиниці вимірювання довжини двійкового коду.
Кодування тексту й графічних даних. Таблиці кодів символів.
Персональний комп’ютер, його основні складові. Процесор, пристрої пам’яті, введення та виведення даних, мультимедійні пристрої.
Технічні характеристики та призначення основних складових персонального комп’ютера.
Історія обчислювальних та комп’ютерних пристроїв.
| |
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Прикладні фінанси». 8 клас Тема 9. «Кредити. Кредитна історія та її формування». Практична робота №4 «Вибір найкращого варіанту придбання комп’ютера в кредит», с.90, с.98 Робочий зошит «Прикладні фінанси». 8 клас Тема 9. «Кредити. Кредитна історія та її формування». Практична робота №4 «Вибір найкращого варіанту придбання комп’ютера в кредит», с. 54, с. 58 | ||
Опрацювання текстових даних | ||
Учень/учениця Знаннєва складова Має уявлення про принципи та можливості опрацювання текстових даних. Має уявлення про структуру документа. Пояснює принципи стильового оформлення та спільної роботи з документом.
Діяльнісна складова Знаходить і замінює символи та групи символів. Створює й використовує гіперпосилання в текстовому документі. Використовує стилі для форматування документа. Структурує документ і створює його зміст. Створює і редагує колонтитули документа
Ціннісна складова Розуміє й обґрунтовуєнеобхідність дотримання вимог до стильового оформлення й структурування текстового документа | Пошук та заміна фрагментів тексту.
Форматування з використанням стилів. Структура документа. Автоматизоване створення змісту документа.
Колонтитули.
Гіперпосиланняв текстових документах.
Спільна робота з документом.
| |
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Економіка & фінанси». 9 клас Тема 4. «Податкова система». Практична робота №1 «Заповнюємо податкову декларацію», с. 64, с.74 Робочий зошит «Економіка & фінанси». 9 клас Тема 4. «Податкова система». Практична робота №1 «Заповнюємо податкову декларацію» , с. 29, с.32 | ||
Створення та публікація веб-ресурсів | ||
Учень/учениця Знаннєва складова Наводить приклади засобів автоматизованого створення веб-сторінок. Розуміє поняття мови гіпертекстової розмітки.
Діяльнісна складова Створює веб-сторінки за допомогою автоматизованих засобів та публікує їх в Інтернеті. Використовує гіпертекстові, графічні й мультимедійні елементи на веб-сторінках
Ціннісна складова Усвідомлює важливість участі в діяльності глобальної інтернет-спільноти. Дотримується правил ергономічного розміщення матеріалів на веб-сторінці | Автоматизовані засоби для створення та публікації веб-ресурсів.
Поняття про мову гіпертекстової розмітки.
Правила ергономічного розміщення відомостей на веб-сторінці | |
Опрацювання мультимедійних об’єктів | ||
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює принципи оцифровування звуку та відеоряду. Розрізняє формати аудіо- й відеофайлів. Наводить приклади програмного забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедіа та пояснює його призначення. Наводить приклади сервісів для роботи з відео- й аудіоданими
Діяльнісна складова Використовує програми для роботи з мультимедіа. Перетворює формати аудіо- й відеофайлів. Будує відеоряд. Використовує мультимедійні об’єкти в презентаціях
Ціннісна складова Використовує контент з інтернет-джерел з урахуванням авторських прав. Ураховує художньо-естетичну складову
| Поняття мультимедіа. Кодування аудіо- та відеоданих.
Формати аудіо- та відеофайлів.
Програмне забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедіа. Засоби перетворення аудіо- й відеоформатів. Захоплення аудіо й відео, створення аудіо-, відеофрагментів.
Побудова аудіо- й відеоряду. Додавання до кліпу ефектів.
Налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду.
Сервіси для роботи з аудіо- | |
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Фінансова культура». 7 клас Розділ ІІ. Розвиток фінансових відносин в Україні. Проект «Фінансова культура українського народу», с.111 Робочий зошит «Фінансова культура». 7 клас Розділ ІІ. Розвиток фінансових відносин в Україні. Проект «Фінансова культура українського народу», с. 44 | ||
Алгоритми та програми | ||
Учень/учениця Знаннєва складова Розуміє призначення мови програмування та основних її елементів. Наводить приклади сучасних мов програмування. Знаєвідмінність між змінними та константами. Порівнює особливості різних середовищ програмування. Розуміє поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів. Пояснює структуру програми. Пояснює функції елементів графічного інтерфейсу та користується ними. Розрізняє властивості і методи елементів управління
Діяльнісна складова Планує процес розв’язування задачі з використанням програмування. Створює і налагоджує програми, зокрема подійно- й об’єктно-орієнтовані. Використовує в програмах вирази, коректно добирає типи даних. Розв’язує задачі з використанням усіх базових алгоритмічних структур, змінних та констант. Обґрунтовує вибір типів даних для розв’язування задачі
Ціннісна складова Оцінює відповідність результатів виконання програми поставленій задачі. Розпізнає задачі, для розв’язання яких доцільно використовувати засоби програмування | Сучасні мови програмування.
Поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів. Графічний інтерфейс, основні компоненти програми з графічним інтерфейсом. Поняття елемента керування. Обробники подій, пов’язаних з елементами керування. Властивості та методи елементів керування.
Типи даних у програмуванні.Структура програми. Введення й виведення даних. Вирази. Логічні вирази та змінні й операції над ними. Умовні оператори (коротка та повна форма).Складені умови. Оператори циклу. Вкладені цикли.
| |
9 клас
Програмне забезпечення та інформаційна безпека | |
Учень/учениця Знаннєва складова Називає типи програмного забезпечення; пояснює відмінності між ними та наводить приклади. Класифікує операційні системи; пояснює призначення драйверів. Пояснює поняття сумісності програмного забезпечення. Називає різні типи ліцензій на програмне забезпечення, пояснює відмінності між ними. Пояснює принципи стиснення даних. Називає типи файлів архівів. Називає основні типи шкідливих програм та пояснює принцип їх дії. Розуміє принципи і знає методи захисту від інформаційних загроз
Діяльнісна складова Уміє стискати файли та розпаковувати архіви. Застосовує антивірусну програму для захисту комп’ютерного пристрою від інформаційних загроз; налаштовує параметри антивірусної програми. Добирає програмне забезпечення під конкретні задачі
Ціннісна складова Усвідомлює важливість використання легального програмного забезпечення та контенту, а також відповідальність за порушення законів щодо захисту даних. Дотримується принципів інформаційної безпеки під час роботи з інформаційними технологіями та системами | Класифікація програмного забезпечення. Операційні системи, їхні різновиди. Драйвери.
Ліцензії на програмне забезпечення, їх типи.
Поняття інсталяції та деінсталяції програмного забезпечення.
Стиснення та архівування даних. Види стиснення даних. Архіватори. Типи архівних файлів. Резервне копіювання даних. Операції над архівами.
Шкідливе програмне забезпечення та боротьба з ним. Основні дії для захисту персональних комп’ютерів від шкідливого програмного забезпечення. Антивірусні та антишпигунські програми, налаштування їхніх основних параметрів.
Інформаційна безпека |
3D-графіка | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює призначення тривимірного моделювання об’єктів реального світу. Знає основні принципи тривимірного моделювання. Пояснює принцип отримання тривимірного анімованого зображення
Діяльнісна складова Створює просторові моделі з використанням тривимірних примітивів. Редагує форму й вигляд тривимірних об’єктів, змінюючи властивості вершин, ребер, граней і поверхонь. Створює анімаційні ефекти
Ціннісна складова Оцінює перспективи використання тривимірного моделювання для розв’язання повсякденних задач. Усвідомлює важливість технології тривимірної графіки та 3D-друку в сучасному світі | Тривимірна графіка. Класифікація програм для роботи з тривимірною графікою.
Принципи тривимірної навігації. Додавання тривимірних примітивів. Переміщення, масштабування, групування, вирівнювання, обертання, копіювання та клонування об’єктів. Екструдування форми об’єкта.
Вершини, ребра, грані. Графічні текстури. Рендеринг тривимірної сцени. Текстові об’єкти та їх редагування. Переміщення по кадрах. Шкала часу. Анімація. Попередній перегляд анімації.
Поняття про 3D-друк |
Опрацювання табличних даних | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює відмінність між посиланнями різних типів. Називає основні логічні, математичні та статистичні функції та пояснює їх призначення. Інтерпретує деякі види електронних таблиць як набори відомостей про однотипні об’єкти. Пояснює призначення функцій і засобів табличного процесора для опрацювання наборів однотипних об’єктів
Діяльнісна складова Добираєізастосовує доцільну функцію або засіб табличного процесора для розв’язання певної задачі. Використовує посилання різних типів для опрацювання рядів даних. Добирає тип діаграми, що є найдоречнішим для візуального подання набору даних. Уміє будувати та інтерпретувати діаграми різних типів. Застосовує умовне форматування для унаочнення даних, що задовольняють певні умови. Розв’язує задачі, що вимагають сортування та обчислення проміжних і загальних підсумків, застосовує прості та розширені фільтри для відбору об’єктів. Уміє експортувати й імпортувати вміст електронних таблиць
Ціннісна складова Усвідомлює значення електронних таблиць як засобу для фінансових розрахунків та розв’язання задач із інших дисциплін. Обґрунтовує вибір типу діаграми для подання набору даних | Абсолютні та мішані посилання.
Логічні, математичні та статистичні функції.
Діаграми. Вибір типу та побудова діаграм. Зображення рядів даних.
Електронна таблиця як засіб подання відомостей про однотипні об’єкти. Сортування. Прості та розширені фільтри.
Умовне форматування.
Обчислення підсумків.
Розв’язування задач із фізики, хімії, математики та інших дисциплін засобами табличного процесора.
Експорт та імпорт електронних таблиць
|
Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: Підручник «Економіка & фінанси». 9 клас. Тема 5. «Грошові відносини в сучасному світі». Практична робота №2 «Розраховуємо валютний курс», с. 80, с. 95Робочий зошит «Економіка & фінанси». 9 клас. Тема 5. «Грошові відносини в сучасному світі». Практична робота №2 «Розраховуємо валютний курс», с. 40, с. 44Підручник «Економіка & фінанси». 9 класТема 2. «Сучасна система страхування». Ділова гра «Обираємо вид страхової послуги», с. 34, с.50 Робочий зошит «Економіка & фінанси». 9 класТема 2. «Сучасна система страхування». Ділова гра «Обираємо вид страхової послуги», с. 18, с.23 | |
Бази даних. Системи керування базами даних | |
Учень/учениця Знаннєва складова Дає означення бази даних. Пояснює відмінності подання даних у багатотабличних БД та в електронних таблицях. Пояснює поняття таблиці, поля, запису, ключа таблиці. Пояснює призначення систем керування базами даних
Діяльнісна складова Уводить дані в таблиці, усвідомлюючи обмеження, що накладаються структурою бази даних. Сортує дані в таблицях бази за одним чи кількома полями. Фільтрує дані в таблицях. Знаходить у базі дані за певними критеріями відбору, створюючи прості вибіркові запити в автоматизованому режимі. Редагуєдані в таблицях
Ціннісна складова Усвідомлює переваги використання баз даних в інформаційних системах | Поняття та призначення баз даних. Поняття таблиці, поля, запису, ключа таблиці.
Додавання, видалення, редагування даних у базі.
Фільтрація та сортування даних у таблицях. Автоматизоване створення запитів у базі даних
|
Алгоритми та програми | |
Учень/учениця Знаннєва складова Пояснює принцип організації даних за допомогою одновимірних масивів. Пояснює поняття масиву, елемента масиву, індексу та значення елемента. Описує алгоритми опрацювання елементів масиву, що задовольняють певній умові. Описує алгоритм знаходження підсумкових величин у масиві. Описує принаймні один алгоритм впорядкування масиву
Діяльнісна складова Складає й описуємовою програмування алгоритми для опрацювання елементів масиву, що задовольняють певну умову, знаходження підсумкових величин у масиві та його впорядкування
Ціннісна складова Оцінюєчасову та ємнісну складність алгоритмів. Усвідомлює важливість застосування ефективних методів для опрацювання великих наборів даних | Поняття одновимірного масиву. Введення й виведення значень елементів масиву.
Алгоритми опрацювання масивів: знаходження підсумкових величин, зокрема для елементів, що задовольняють задані умови, а також пошук у масиві за певними критеріями.
Алгоритми впорядкування масиву.
Поняття складності алгоритмів |
Інформатика
навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
2-4 класів
Пояснювальна записка
Мета і завдання навчального курсу
Оновлення змісту вивчення предмету “Інформатика” у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язано зі змінами стратегічних напрямків освіти - орієнтація на діяльнісний підхід та формування в учнівства важливих життєвих компетенцій. Лише з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання може мати форми особистісно-орієнтованого, гнучкого динамічного процесу. Розповсюдження нових цифрових медіа й навчальних середовищ обумовлюють зростаючу важливість ІКТ-компетецій, які сьогодні майже всюди визнаються одними з ключових в системі освіти.
Головна мета навчального предмету “Інформатики” у відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти - ознайомлення учнів з інформаційно-комунікаційними технологіями та формування у дітей ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві.
Зміст навчального предмету «Інформатика» в початковій школі являє собою узагальнений і скорочений виклад основ інформаційно-комунікаційних технологій, адаптованим до можливостей і особливостей дітей молодшого шкільного віку.
Основними завданнями навчального предмета є формування в дітей молодшого шкільного віку:
● початкових навичок використовувати інформаційно-комунікаційні технології;
● основних навичок роботи з різними пристроями для вивчення інших предметів, а також для розв’язування практичних соціальних, комунікативних завдань;
● початкових уявлень про інформацію, її властивості, особливості опрацювання, передавання та зберігання;
● початкових навичок використовувати інформацію з навчальною метою;
● алгоритмічного, логічного та критичного мислення.
Ключова та предметна ІКТ-компетентності навчального курсу
Вивчення пропедевтичного курсу «Інформатика» сприяє формуванню і розвитку у молодших школярів/школярок ключових компетентностей, серед яких можна виділити предметну ІКТ-компетентність, міжпредметні, комунікативні та соціальні компетентності.
ІКТ-компетентність, як предметна, передбачає впевнене критичне та безпечне використання ІТ-засобів у навчанні й повсякденному житті.
У контексті початкового навчання предметна ІКТ-компетентність розглядається як здатність учня сприймати, обмінюватись та використовувати інформацію в конкретній життєвій або навчальній ситуації.
Предметна ІКТ–компетентність учнів виявляється у таких ознаках: в умінні
● усвідомлювати власні інформаційні потреби;
● виявляти джерела інформації та здійснювати результативний пошук;
● здійснювати аналіз й оцінку якості інформації;
● організовувати та структурувати інформацію;
● ефективно використовувати інформацю;
● створювати й обмінюватись новими знаннями.
Діяльнісний вимір предметної ІКТ-компетентності пов'язаний з такими вміннями дітей молодшого шкільного віку:
технологічними:
сприймати інформацію від вчителя/вчительки, з підручників, електронних джерел; обмінюватися інформацією в спілкуванні між собою;
отримати початкові навички використання різноманітних засобів інформаційних технологій для вирішення навчальних завдань;
сприймати та представляти інформацію у вигляді тексту: читати та змінювати тексти, визначати ключові слова в тексті, створювати та опрацьовувати текст;
сприймати різноманіття графічних даних: зображення, фото, піктограми, карти, схеми, діаграми;
створювати власні зображення у вигляді малюнків та творчо опрацьовувати готові зображення;
презентувати інформацію у вигляді слайдів;
представляти одну і ту ж інформацію в різних формах; вміння описувати об'єкти реальної дійсності, представляючи інформацію про них різними способами - у вигляді чисел, тексту, зображень, схем, таблиць, презентацій;
телекомунікаційними:
усвідомлювати свої інформаційні потреби та прагнути до їх задоволення через пошук;
вміння сприймати та використовувати різноманітні інформаційні ресурси з дотриманням основних принципів авторського права та власної безпеки;
розрізнити приватне і публічне середовище з розумінням основних принципів свободи слова;
безпечно спілкуватись з використанням ІКТ, а також співпрацювати, допомагати одноліткам, навчатись разом з іншими;
сприймати різні точки зору, брати участь у дискусії, розуміти чужу точку зору, прислухатись до неї, в тому числі в Інтернеті з дотриманням моральних та етичних норм спілкування;
розуміти соціальні наслідки, що виникають у цифровому світі, в тому числі й питання безпеки, недоторканності приватного життя;
виражати свою індивідуальність у процесі створення та публікації інформаційних продуктів;
алгоритмічними та логічними:
формулювати команди для виконавця, складати алгоритми за зразком, шукати помилки в послідовності команд, аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців;
шукати різні варіанти виконання завдань, обирати та обґрунтовувати найефективніший варіант виконання;
розрізняти алгоритмічні структури: слідування, цикли, розгалуження;
створювати та виконувати алгоритми у визначеному середовищі;
розрізняти істинні та хибні висловлювання, формулювати висловлювання з логічним слідуванням;
У результаті засвоєння предметного змісту пропедевтичного курсу «Інформатика» учні мають виявляти такі складові предметної та ключових компетентностей:
● усвідомлювати ключові поняття, що описують його потреби в інформації;
● використовувати різні джерела, щоб задовольнити свої потреби в інформації;
● використовувати різні способи опрацювання відібраної інформації;
● знаходити способи для розв’язування різних типів навчальних і життєвих задач, вирішення проблем;
● співпрацювати у різних групах для виконання навчальних завдань, готовності до продуктивної праці.
Структура навчальної програми
Курс «Інформатика» розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень за рахунок інваріантноїскладової навчального плану.
Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Концентричність передбачає повернення до подання та опрацювання тем у кожному класі початкової школи. Лінійність має за мету ознайомити учнівство у пропедевтичному курсі "Інформатика" з деякими простими середовищами, що забезпечують навчальну необхідність за змістом програм курсів початкової освіти. Поняття інформації, її властивостей, форм подання та використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється на кожному етапі навчання. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.
Програмою встановлена послідовність тем курсу, яка дозволяє при вивченні кожного з розділів використовувати знання і вміння, набуті під час вивчення попередніх розділів. Учитель може змінювати порядок вивчення тем та самостійно визначає обсяг (кількість годин) на вивчення кожної теми курсу, а також на повторення, узагальнення та систематизацію під час вивчення кожної теми, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного класу траєкторію навчання.
Характеристика змісту навчання
На початковому етапі програмою передбачається ознайомлення учнів з різноманіттям засобів інформаційно-комунікаційних технологій для сприймання, створення, опрацювання та обміну інформацією.
Другокласники/другокласниці практично знайомляться з різноманіттям засобів комп’ютерної техніки: портативними та стаціонарними комп’ютерами, мобільними пристроями, що наявні у школі та вдома.
У 3 класі - поглиблюють знання про їх різноманіття й призначення та вдосконалюють навички їх використання.
У 4 класі - розширюють уявлення про застосування їх для зберігання, опрацювання та передавання інформації.
За допомогою підібраних учителем/учителькою вправ учні опановують навичками впевненої роботи маніпуляторами (миша або тачскрин, тачпад), вчаться використовувати клавіатуру в середовищах, необхідних для навчання з усіх інших предметів. Систематичну роботу з формування навичок роботи з клавіатурою слід передбачити на кожному уроці інформатики, підбираючи для цієї мети ігри, вправи з дотриманням дидактичних принципів наступності, послідовності.
Розкриття тем програми про інформацію, її властивостей та дій з інформацією базується на розумінні дитиною поняття ”інформація”. Учні та учениці мають вміти наводити приклади інформації, властивостей інформації, форм подання та дій з інформацією з повсякденного застосування.
Під час ознайомлення учнівства з властивостями, видами інформації, діями з нею спочатку пропонується розглянути ті, що зустрічаються у житті людини, а потім називати й такі, що відбуваються з використанням засобів інформаційних технологій.
Програмою передбачено сформувати в учнівства уявлення про те, що людина в житті постійно зустрічається з інформацією, працює з нею та може використовувати при цьому сучасні засоби ІТ з умінням захистити свій інформаційний простір.
Демонстрація переваг використання засобів ІТ для опрацювання різної інформації у навчальних ситуацій сприятиме формуванню цілісної картини навколишнього світу.
Вивчення змісту програми про використання інформаційних технологій починається з прикладів використання різноманітних засобів ІТ для навчання з інших предметів, як наприклад, перегляд навчальних відео, картин художників, слухання музичних творів, читання художніх творів, вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.
Практичні дії зі створення учнями/ученицями власних продуктів починається під час ознайомлення з середовищами для створення та змінювання зображень. Під час практичних занять у графічних та текстових редакторах, редакторах презентацій, (як і спеціального програмного забезпечення, інстальованого на комп’ютер, так і в онлайн середовищах Інтернету), формуються навички створювати та змінювати зображення, тексти, презентації для навчання.
Передбачається, що учні та учениці матимуть вибір у визначенні зручних саме для їх віку середовищ обробки зображень, текстів, презентацій з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом.
У ході реалізації цієї змістової лінії учнівство навчиться змінювати та створювати найпростіші зображення, презентації, текстові документи; працювати зі схемами, діаграмами, картами; перетворювати інформацію з однієї форми подання в іншу (текстову, графічну, числову, звукову).
Сформовані базові навички створення презентацій дозволить демонструвати результати своєї навчальної діяльності з інших навчальних предметів.
Комунікаційні технологіїопановуються учнями у процесі практичного ознайомлення з мережею Інтернет та практичним використанням упродовж усіх тем вивчення курсу. Основну увагу приділено опануванню початковими практичними навичками використання мережі Інтернет для перегляду, сприймання та пошуку інформації у вигляді тексту, зображень, відео; виконання інтерактивних завдань онлайн для підтримки навчальних предметів, електронного листування при дотриманні вимог безпечної роботи в Інтернеті. На основі початкових кроків роботи в браузері пропонується ознайомити учнівство зі складовими частинами вікна програми, поняттям “папка”, як середовище зберігання закладок.
Важливо щоб учні та учениці зрозуміли головні особливості безпечної роботи з інформаційними джерелами та почали використовувати відповідні навички та знання при вивченні інших навчальних предметів. Зміст пропонованих практичних завдань, що використовуються в курсі «Інформатика», відображає потреби навчання учнівства з читання, математики, мов, природознавства, мистецтв та інших навчальних предметів. Важливим є задоволення пізнавальних інтересів учнів та учениць, підтримка їх творчої ініціативи та прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій, що створюватиме відчуття доступності в постійному оновленні своїх компетентностей.
Для формування міжпредметних компетенцій, у рамках пропедевтичного курсу, програмою передбачено вивчення питань, пов’язаних з алгоритмами та їх виконавцями. У результаті ознайомлення з ними учні та учениці повинні розуміти поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця алгоритму, отримати перші уявлення про основні алгоритмічні структури, зокрема, слідування, розгалуження та повторення, навчитися виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному зрозумілому для відповідної вікової категорії середовищі, використовуючи просту систему їхніх команд. Головною метою вивчення алгоритмів є вміння розв’язувати значущі для учнівства задачі з їх повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення мети, передбачати можливі наслідки.
У програмі передбачено під час вивчення кожної теми використовувати матеріали інших навчальних предметів, постійно здійснювати підтримку вивчення цих предметів. Доцільно організовувати навчання у захищених закритих середовищах з можливістю учнів співпрацювати між собою для розвитку як ІКТ, так і комунікативних та соціальних компетенцій; навчальні завдання створювати й з метою розвитку логічного та критичного мислення, пам’яті, просторової та творчої уяви учнівства.
Характеристика умов навчання
Психічний розвиток дитини молодшого шкільного віку має свої особливості. У 7-8 років лише починають розвиватися основні психічні новоутворення: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність, рефлексія, як результат активної навчальної діяльності у 1 класі. Продовжують своє становлення й основні пізнавальні процеси: сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення. До кінця молодшого шкільного віку вони мають перетворитися на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. До кінця навчання у 4 класі має сформуватись усвідомлення своїх власних розумових операцій, що надає допомогу в самоконтролі. У 2-3 класах переважає наочно-образне мислення, а елементи абстракції починають розвиватись в 9-10 років. У 2 класі для виникнення образу необхідна опора на конкретний предмет, наприклад, опора на зображення при розповіді, далі розвивається опора на слово, яке є передумовою мисленнєвого створення нового образу. Тому психологи радять не пропонувати для запам’ятовування та використання абстрактні поняття учням та ученицям у 2-3 класі, не використовувати вправи та завдання, котрі вимагають виконання складних аналітичних процесів.
При ознайомленні учнівства з основами ІКТ використовується комп’ютерна техніка: стаціонарні, портативні комп’ютери, мобільні пристрої та інш.
Для практичних робіт використовуються програми (онлайн-середовища Інтернету, додатки для мобільних пристроїв).
Перелік рекомендованих програмних засобів:
● операційна система;
● браузер;
● програми (сервіси, розширення, додатки, служби та інші інструменти Інтернету) для організації навчання, взаємодії учнів між собою;
● середовища для сприймання, створення та змінювання текстів, зображень, презентацій, графічні та текстові редактори, редактори презентацій;
● середовища для перегляду навчальних відео, слухання музики, роботи з картами;
● середовища програмування для дітей, для вправ з алгоритмами.
У початковій школі для дотримання норм безпеки дитини рекомендується організовувати навчання у закритому захищеному інформаційному середовищі. Облікові записи для електронного листування та співпраці в мережі створює адміністратор навчального закладу.
2 клас
35 годин (1година на тиждень)
Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці |
Інформація Поняття про інформацію. Зміст та завдання курсу «Інформатика». Сприймання людиною інформації. Властивості інформації. Види інформації за способом сприймання: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова. Приватна та публічна інформація. Захист особистої приватної інформації. Безпека використання інформації. Пристрої для роботи з інформацією. Правила безпечної поведінки у кабінеті інформатики.
Комп’ютери та інші пристрої Комп'ютер та інші пристрої для роботи з інформацією. Увімкнення та вимкнення комп'ютера та інших пристроїв. Робочий стіл. Значки робочого столу. Використання миші та інших маніпуляторів для вибору та переміщення об’єктів. Використання пристроїв для навчання: перегляд зображень (образотворче мистецтво), читання текстів (літературне читання, мови), слухання мелодій (музичне мистецтво). Виділення обраного тексту в середовищах для читання. Клавіатура. Уведення окремих символів. Зміна мовних режимів. Організація робочого місця під час навчання з різними пристроями.
Інтернет Початкові уявлення про Інтернет. Поняття браузера, як програми для роботи в Інтернеті. Вікно браузера. Кнопки керування вікном. Маніпуляції з вікном. Вкладки браузера. Посилання. Закладка. Правила безпечної роботи в Інтернеті. Інформація для дітей та для дорослих. Приватна (особиста, сімейна) та публічна інформація. Вікові обмеження на перегляд вмісту сторінок. Ігри для вдосконалення навичок роботи з маніпуляторами, клавіатурою. Перегляд навчальних відео, картин художників, читання текстів, вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.
Графіка Поняття ком’ютерної графіки. Програми для створення за змінювання графічних зображень. Створення зображень. Зображення з геометричних фігур. Змінювання готових зображень. Доповнення зображень підписами чи коментарями у вигляді кількох слів. Сервіси для перегляду зображень картин художників. Віртуальні мистецькі галереї, екскурсії до музеїв. Пристрої для створення та опрацювання графічних зображень. Пошук зображень в Інтернеті для природознавства (музичного та образотворчого мистецтв, читання тощо). Право на зображення. Розрізнення дозволів на використання чужих зображень.
Команди та виконавці Поняттям команди. Порівняння команди й спонукального речення. Команди й виконавці. Послідовність дій. Приклади послідовності дій у природі. Виконання послідовних дій. Пошук помилок в послідовності дій. Ігрові вправи з надання команд виконавцям у середовищах програмування. Порівняння двох або більше предметів. Об’єднання предметів у групи за певними заданими ознаками. Назви групи однорідних предметів. Визначення ознак предметів, впізнавання предметів за даними ознаками. Складові частини предметів. Ігри на змінювання послідовності дій, пошук помилок в послідовностях; об’єднання предметів у групи, вилучення зайвого за певними ознаками. |
Учень/учениця: має уявлення про інформацію; розуміє за допомогою яких органів чуття людина сприймає інформацію; для чого вивчають інформатику; розрізняє приватну та публічну інформацію; наводить приклади видів інформації за способом сприймання; властивостей інформації (без називання терміну) на конкретних прикладах; називає правила безпечної поведінки в кабінеті інформатики; дотримується правил безпечного користування пристроями у кабінеті інформатики; використовує у своєму мовленні слова інформація, інформатика, приватна, публічна інформація та називає 3 сучасних пристрої для роботи з інформацією.
Учень/учениця: має уявлення про різноманіття сучасних пристроїв для роботи з інформацією; наводить приклади використання пристроїв для роботи з інформацією у школі, вдома; уміє увімкнути та вимкнути комп’ютер та інші пристрої (за умови їх використання); умієзнаходити необхідні для роботи значки на Робочому столі та розпочинає роботу в програмах; орієнтується в середовищах для перегляду зображень, читання текстів, слухання музики та завершує роботу з ними; умієвикористовувати маніпулятори для вибору та переміщення об’єктів; уміє змінитимовні режими на клавіатурі та ввести окремі символи; уміє відшукати необхідну інформацію в тексті та виділити частину тексту; прагне використовувати пристрої з навчальною метою; володіє навичками раціональної організації робочого місця; використовує у своєму мовленні слова робочий стіл, програма, комп’ютер, ноутбук, смартфон, клавіатура, мишка, тачпад(за умови використання).
Учень/учениця: має загальні уявлення про Інтернет; пояснює призначення програми-браузера; уміє розпочати роботу в браузері, додавати вкладки, закривати вкладки, завершувати роботу з браузером; відкривати необхідні для навчання сторінки через закладки, переходити за посиланнями, переглядати навчальне відео чи його заданий фрагмент; змінити розмір вікна браузера, згорнути, розгорнути вікно; розрізняє дитячу інформацію та інформацію для дорослих; розуміє про існування вікових обмежень на перегляд вмісту сторінок; наводить при клади приватної та публічної інформації; наводить приклади приватної інформації, яку не повідомляють незнайомцям в Інтернеті; дотримується правил безпеки в Інтернеті щодо нерозголошення приватної (особистої та сімейної) інформації; має уявлення про початкові норми авторського права щодо використання інформації; використовує у своєму мовленні слова браузер, Інтернет, вікно, вкладка, відкрити, закрити браузер, посилання, закладка, відео.
Учень/учениця: має уявлення про комп’ютерну графіку та способи її подання; впізнає значки та назви середовищ для створення та змінювання графічних зображень; уміє створювати найпростіші зображення та змінювати їх, використовує для цього інструменти графічних редакторів; додавати підписи чи коментарі з кількох слів до зображень; уміє відшукати та переглядати в Інтернеті картину художника (задане зображення тварини, рослини тощо) та додати до закладок в браузері; прагне поважного ставлення до особистої інформації інших людей; називає 3-5 пристроїв, що використовуються для створення та опрацювання графічних зображень; використовує у своєму мовленні слова зображення, картина, фото, палітра, дозвіл на використання.
Учень/учениця: має уявлення про команду, виконавців; послідовність дій; відрізняє команди від спонукальних речень; вміє надавати команди виконавцю в середовищах програмування; шукати помилки в послідовності команд; знаходить повторюваність подій в казках, повторювані стани у природі; знаходить помилки в поданих записах послідовних дій; дотримується певного порядку дій в іграх; об’єднує предмети в групу за певними ознаками, придумує назву групі; об’єднує складові частини одного предмета в ігрових середовищах; використовує у своєму мовленні слова команда, виконавець, порядок дій, послідовні дії. |
3 клас
35 годин (1година на тиждень)
Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці |
Інтернет Поняття про мережі. Поняття про мережу Інтернет. Складові вікна програми-браузера. Поняття веб-сторінки, її адреси. Пошук зображень, текстів, відео, карт в Інтернеті для навчальних предметів. Пошук з різних джерел. Додавання найкращих результатів у закладки браузера. Структурування закладок у папки. Ключові слова для пошуку (на прикладах знайомих текстів з природознавства, літературного читання, інших предметів). Авторське право та Інтернет. Безпечна робота в Інтернеті. Налаштування безпечного пошуку та безпечного перегляду відео.
Людина та інформація Роль інформації в житті людини. Види інформації за способом подання: текстовий, графічний, числовий, звуковий, відео. Перетворення інформації з одного виду в інший. Пристрої для роботи з текстовою, звуковою, відео інформацією. Структурування інформації в документах, папках. Поняття меню.
Графіка Програми та онлайн середовища для роботи з графічними даними. Перегляд карт. Пошук рідного краю на картах. Середовище графічного редактора. Панель інструментів. Палітра кольорів. Колір фігури і колір фону. Створення та змінювання простих зображень. Доповнення малюнка підписом чи коментарем.
Алгоритми і виконавці План дій. Поняття алгоритму. Алгоритми і виконавці. Складання алгоритмів для виконавців. Середовища програмування для дітей: створення та змінювання послідовності команд у вигляді словесних, символьних блоків. Порядок виконання команд виконавцем. Пошук пропущених дій в знайомій послідовності. Складові частини об’єктів. Схема складу. Зв’язки у схемах. Істинні й хибні висловлювання. Логічне слідування. Використання логічних висловлювань з «не», «і», «або».
Текст Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо. Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники. Текстові редактори. Переміщення в текстовому документі. Виділення частин тексту. Змінювання та вдосконалення текстів. Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Уведення символів за допомогою клавіатури. Доповнення текстів зображеннями. Таблиці в тексті: орієнтування в клітинках. Доповнення таблиць. Порівняння текстів з оманливою та правдивою інформацію. Пошук хибних висловлювань у текстах (на основі інформації з інших предметів).
Презентації Доповідач/доповідачка та презентація. Культура презентування. Слайд-шоу із зображень як вид презентування. Середовище створення презентацій. Переміщення слайдами презентації. Режим показу презентації та режим змінювання слайдів. Переміщення текстових вікон/полів та зображень на слайдах. Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації текстом, зображенням, схемою. | Учень/учениця: має уявлення про мережі, мережу Інтернет, веб-сторінки, адресу веб-сторінки; пояснює порядок пошуку в мережі Інтернет; використовує посилання для переходу між веб-сторінками; вміє знайти додаткову інформацію для навчальних предметів та додати обрані сторінки у закладки браузера; структурувати свої закладки у папки; визначити ключові слова знайомих текстів (з інших предметів); знає та дотримується правил безпечної роботи в Інтернеті; вміє налаштувати безпечний пошук та безпечний перегляд відео; використовує у своєму мовленні слова мережа Інтернет, адреса сторінки, ключові слова, перейти за посиланням, додати у закладки, папка, авторське право.
Учень/учениця: має уявлення про роль інформації в житті людини; називає види інформації за способом подання; розуміє, що інформацію можна шукати, передавати, перетворювати, використовувати; знає, що одну і ту ж інформацію можна представити різними способами; уміє перетворювати одну форму подання інформації в іншу: (текстове - в графічне, числове - в текстове тощо); створити папку та документи в ній; називає 3-5 пристроїв для роботи з текстом, звуком, відео; використовує у своєму мовленні слова: текстова, графічна, звукова інформація, документ, меню.
Учень/учениця: пояснює призначення графічних редакторів; орієнтується в середовищі графічного редактора; вміє знайти рідний край на карті; обирає і використовує потрібні інструменти середовища графічного редактора для створення зображення за зразком та за власним задумом; задає і змінює колір фігури і колір фону; створює підпис чи коментар до малюнка; використовує у своєму мовленні слова графічний редактор, палітра, фон, інструменти.
Учень/учениця: виконує прості алгоритми та складає алгоритми за прикладом; складає план дій, що приводить до заданої мети; складає алгоритми для виконавців до певної ситуації у середовищах програмування для дітей; розуміє запис алгоритмів у вигляді блоків; визначає правильний порядок подання команд виконавцю у знайомому алгоритмі; знаходить пропущену команду в знайомій послідовності ; оцінює прості висловлювання як істині чи хибні; розрізняє завідомо хибні фрази; називає протилежні за змістом твердження; формулює речення з логічним слідуванням; розуміє складові частини об’єктів, представлених у вигляді простих схем, графів; будує висловлювання з використанням зв'язок «не», «і», «або», «складається з»; використовує у своєму мовленні слова план дій, алгоритм, істине, хибне, схема.
Учень/учениця: має уявлення про особливості роботи в середовищах для читання та змінювання текстів; розуміє призначення віртуальних бібліотек та текстових редакторів; орієнтується в середовищі для читання навчальної та художньої літератури; уміє здійснювати переміщення по тексту; виділяти фрагменти тексту; змінювати шрифт тексту: розмір, колір, накреслення символів; доповнювати текстовий документ графічними зображеннями; використовує основні команди редагування: “копіювати, вирізати, вставити, видалити”; орієнтується у простій таблиці, доданій у текст; уміє доповнити таблицю текстом чи зображенням; шукає в текстах інформацію з хибними твердженнями та доводить істину; використовує у своєму мовленні слова текстовий документ, змінити шрифт, копіювати, вирізати, вставити, видалити, таблиця.
Учень/учениця: має уявлення про особливості виступу в ролі доповідача/доповідачки; знає, що презентації створюються для усного виступу; уміє презентувати свою роботу; орієнтується у середовищі редактора презентацій; розрізняє, переміщує та додає текстові вікна/поля, графічні зображення до слайду; створює кілька слайдів презентації та наповнює їх; Використовує у своєму мовленні слова презентувати, доповідач, презентація, слайд-шоу, слайди. |
4 клас
35 годин (1 година на тиждень)
Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці |
Графіка Електронні карти. Режими перегляду карт. Віртуальні подорожі сузір’ями, планетами, материками, океанами. Доповнення власної карти мітками (за матеріалами природознавчого характеру рідного краю). Схеми, діаграми на матеріалі інших предметів. Робота в середовищі графічного редактора: змінювання зображень з використання функцій обертання, зміна кольору фігур та кольору фону. Обробка фото: інструменти освітлення, кольору, обертання, обрізання тощо. Створення колажу із зображень.
Текст Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки. Пошук літератури за назвою, автором/авторкою, мітками. Зміст твору. Закладки, коментар (помітки) у творі. Середовище текстового редактора. Поєднання елементів на аркуші текстового документа: взаємне розміщення тексту, зображень, схем. Абзаци, посилання, заголовки, зміст. Вдосконалення текстів через виділення кольором, шрифтами фрагментів тексту, окремих слів. Списки. Послідовні списки у текстах. Таблиці. Доповнення готових таблиць. Змінювання та доповнення текстів з таблицями, зображеннями, схемами.
Співпраця в Інтернеті Правила безпечного користування Інтернетом. Мережевий етикет. Різниця між реальним та віртуальним спілкуванням. Електронна пошта. Захист облікового запису. Культура листування. Інформаційні ресурси Інтернету. Пошук навчальних матеріалів в мережі. Навчальна діяльність учня в Інтернеті. Рівні доступу до навчальних матеріалів. Співпраця в мережі (спільні документи, презентації, карти, колажі тощо). Коментування та відгуки до створених однокласниками/однокласницями продуктів. Служби для обміну знаннями, задоволення творчих потреб школярів. Сучасні пристрої для співпраці.
Алгоритми з розгалуженням і повторенням Алгоритми з розгалуженням. Цикли: повторення задану кількість разів. Повторення до виконання умови. Алгоритми з циклами. Створення та виконання алгоритмів з розгалуженням та циклами для виконавців у середовищі програмування для дітей. Сортування та впорядкування об’єктів за деякою ознакою. Використання логічних висловлювань з «якщо - то...».
Інформація Перетворення інформації. Перетворення інформації з текстової у графічну форму з використанням схем, діаграм. Перетворення інформації у вигляді тексту в таблицю з числами. Передавання інформації. Пристрої для передавання інформації. Джерело інформації. Приймач інформації. Пристрої введення та виведення інформації. Зберігання інформації. Носії інформації. Кодування інформації. Кодування та декодування інформації. Складові комп’ютера. Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією. | Учень/учениця: має уявлення про електронні карти; орієнтується в електронних навчальних картах для перегляду сузір’їв, Сонячної системи, материків та океанів Землі, України; у схемах та діаграмах; уміє доповнити власну карту міткою; доповнює пропущені дані в простих схемах, діаграмах; використовує схеми та діаграми для усних виступів; створює в середовищі графічного редактора зображення; умієзмінити та вдосконалити зображення з використанням функцій обертання, зміни освітлення, кольору, поворотів, вирізання; уміє створити колаж з кількох зображень; використовує у своєму мовленні слова колаж, обертання, освітлення, діаграма.
Учень/учениця: має уявлення про різноманіття електронних книг та бібліотек; володіє початковими навичками пошуку в бібліотеках за автором/авторкою, назвою; має уявлення про гармонійне розміщення об’єктів на аркуші текстового документу; знає призначення заголовків, абзаців, посилань; орієнтується у змісті текстового документу; вміє самостійностворити текст з 3-4 речень по 20 символів у кожному реченні; поєднувати текст, зображення, схеми на аркуші текстового документа; розташовувати текст лінійно, у вигляді списку, дотримуючись закономірності, даної в прикладі; доповнювати таблиці даними, знайомих з інших предметів; створювати на основі текстів таблиці та схеми (з готовим шаблоном таблиці чи схеми); використовує у своєму мовлення слова: текстовий редактор, мітка, список, коментар.
Учень/учениця: уміє увійти у особистий обліковий запис поштової служби; надіслати лист вчителеві/вчительці та однокласникам/однокласницям; здійснювати навчальну діяльність в Інтернеті за підтримкою та під контролем педагогів у закритому захищеному середовищі в тому числі й разом з іншими учнями/ученицями; обрати служби для задоволення власних навчальних, творчих потреб серед запропонованих вчителем/вчителькою; знає засоби захисту власного облікового запису; розрізняє особливості віртуального спілкування; надає доступ однокласникам/однокласницямдо власних навчальних матеріалів за електронною адресою; коментує продукти діяльності однокласників/однокласниць у мережі; уміє захищати свій інформаційний простір під час віртуального спілкування; використовує у своєму мовленні слова віртуальний, мережевий етикет, електронна пошта, пароль, обліковий запис, доступ.
Учень/учениця: уміє виконувати, створювати та записувати алгоритми з розгалуженням та циклами; впорядкувати об’єкти за деякою ознакою; будує висловлювання з використанням зв'язки «якщо - то» у заданій ситуації; використовує у своєму мовленні слова розгалуження, цикл.
Учень/учениця: має уявлення про те, що людина може здійснювати різні дії з інформацією; перетворює інформацію: текстової та числової форми в графічну у вигляді схем, діаграм за допомогою поданих учителем/учителькою шаблонів; називає спосіб подання інформації; наводитьприклади інформації, поданої різними способами; має уявлення про передавання, зберігання, кодування інформації; про носії інформації; називає 3-5 пристрої для передавання інформації; розрізняє та наводить приклади пристроїв для введення та виведення інформації (3-5); описує способи та наводить приклади кодування і декодування інформації; розуміє, що інформацію можна зберігати, опрацьовувати та передавати на великі відстані в закодованому вигляді; використовує у своєму мовленні слова передавання, зберігання, кодування, декодування інформації, носії інформації, джерело, приймач інформації, пристрої введення, пристрої виведення. |